 Сьогодні Мирон Блощичак — справжня людина-оркестр. Окрім теленки, грає на сопілці, «козі» («волинці»), зозульці, ребрі («флейті Пана»), флоярі... На трембіті теж може. Але через те, що з трембітою не пускають до літака, на гастролі її із собою не бере. Мирон Блощичак дістав класичну музичну освіту — музичне училище плюс консерваторія по класу кларнета, тому що улюблений акордеон тоді був у радянському суспільстві «персоною нон ґрата», віртуозно володіє саксофоном, але цікавість до історичного українського народного інструменту таки перемогла. Його концерти — завжди захопливе шоу. І не тільки через те, що Мирон спроможний видобути мелодію з усього, що має порожнину, — із шлангу, наприклад. Може і на пластиковій пляшці зіграти. 
Колись на гастролях у США, коли на якійсь із вечірок під рукою не було жодного інструменту, він так і зробив — заграв на пластиковій пляшці з водою українську пісню.  Американці були в захопленні. Але не тому на його концертах немає байдужих. Тут не має значення, знаємося ми на музиці чи ні, любимо «попсу» чи класику. Правічний, отриманий на генетичному рівні у спадок від тих предків, які ще були одним цілим із природою, наш внутрішній експерт від перших нот безпомилково тестує мелодію Мирона: «Фальші немає...»
|
|